понеділок, 2 квітня 2018 р.

Програмування - це цікаво та весело!!!

Пропоную вашій увазі гру, створену з допомогою онлайн платформи scratch.mit.edu.
Щоб переглянути проект та код перейдіть за посиланням https://scratch.mit.edu/projects/213629056/#player
Зіграйте та створюйте власні ігри!!!


Відважний Giga повинен спіймати робота, поки він не зруйнував Землю та перепрограмувати його на Pico.
Для керування використовуйте стрілки (вгору, вниз, вправо, вліво)

 

неділю, 23 квітня 2017 р.

Жінки та інформатика (стаття друга)




Юшенко Катерина Логвинівна
(8.12.1919 - 15.08.2001)

Видатний вчений-математик, спеціаліст із програмного забезпечення комп'ютерів, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки – Катерина Логвинівна Ющенко стоїть поруч із В. Глушковим у першому ряду засновників Інституту кібернетики, з яким назавжди пов'язала своє життя. вона перша у СРСР доктор фізико-математичних наук, якій цей ступінь присуджено за роботи із програмування. Її життєвий шлях захоплює багатством ідей і майстерністю вченого, чуйністю педагога та невичерпним працелюбством. [1]
Як згадує сама К. Ющенко: "Я народилася 8 грудня 1919 року в колишнiй столицi запорiзьких козакiв мiстi Чигиринi в родинi вчителя iсторiї i географiї Рвачова Логвинівна Федоровича, вихiдця з Пiдмосков'я. Мати самоучкою (по пiдручнику арифметики) навчилася читати, а пiзнiше екстерном здала iспити в гiмназiю. У Чигиринi один за одним з'явилися дiти - троє синiв i двi дочки. Я була передостанньою дитиною." [1]
У 1942 р. закінчила Середньо-Азійський університет у Ташкенті і добровільно пішла працювати запальником на шахту в м. Ангрені, де у воєнний час потрібні були молоді робочі руки. Після звільнення Західної України від фашистських загарбників з вересня 1944 р. працювала вчителькою середньої школи на Житомирщині та у м. Стрий. Свою наукову діяльність в системі АН УРСР розпочала в серпні 1946 р. у Львівському відділенні Інституту математики під керівництвом академіка Б. В. Гнєденка. [2]
У 1950 р. Б. Гнєденка обрали дійсним членом АН УССР, а його відділ перевели до Інституту математики АН УССР у Києві. Катерина Логвинiвна разом із сім'єю відразу ж погодилася на переїзд до столиці. Так Катерина опинилась в історичному місці, де під керівництвом С. Лебедєва в 1948-1951 рр. створили першу в континентальній Європі ЕОМ – МЕОМ.[1]
Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування – Адресну мову – перше фундаментальне досягення київської школи теорії програмування, випередивши створення перших таких мов програмування, як ФОРТРАН (1958), КОБОЛ (1959), АЛГОЛ-60 (1960). Адресна передбачила не лише появу мов програмування з апаратом непрямої адресації, а й асамблерів. Підручник з Адресної мови перекладено словацькою, угорською, німецькою, французькою. [1]
Україна високо оцінила заслуги К. Л. Ющенко, нагородивши її Орденом княгині Ольги.
К. Л. Ющенко мала 5 авторських свідоцтв, нею розроблено 8 Державних стандартів України. Вона — автор більш як 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій та навчальних посібників. Частина з них вийшла двома-трьома виданнями і перекладена за кордоном — в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції, Данії тощо. Багато сил і енергії віддавала Катерина Логвинівна підготовці наукової зміни. Серед її учнів 45 кандидатів і 11 докторів наук. Свою дослідницьку та науково-організаційну роботу вона поєднувала з активною громадською роботою в Інституті кібернетики, будучи членом редколегій журналів «Кибернетика и системный анализ» і «Проблемы программирования», членом Наукової ради з проблеми «Кібернетика» НАН України, членом кваліфікаційної ради з присудження вчених ступенів.[2]  

Джерела:

ДНК - "найкрутіший" носій інформації


Найбільш інформаційноємними є молекули ДНК, які мають дуже малий розмір і щільно упаковані. Це дозволяє зберігати величезну кількість інформації (до 1021 біт в 1 см3), що дає організму розвиватися з однієї єдиної клітини, що містить всю необхідну генетичну інформацію. Сучасні мікросхеми пам’яті дозволяють зберігати в 1 см3 до 1010біт інформації, проте це в 100 млрд. раз менше, ніж в ДНК. Можна сказати, що сучасні технології поки програють біологічній еволюції. Молекула ДНК є найбільш довготривалим носієм інформації, яка протягом десятків тисяч років (людина) і мільйонів років (деякі живі організми), зберігає генетичну інформацію даного виду.





вівторок, 28 лютого 2017 р.

День безпечного Інтернету 2017

7 лютого 2017 року у Насасівській зош І-ІІІ ст. відбулась конференція на тему
«В Інтернет загляньмо по новому». В ній взяли участь учні 5-11 класів.
Конференція включала:
1. Доповідь вчителя (Михайленко І.М.) на тему "В інтернет загляньмо по новому";
2. Анкетування учнів з допомогою GoogleForm та QR-кодів (Михайленко В.В.)
3. Участь учнів кожного класу в Інтернетчеленж "У 2017 році обіцяю..."
Скачати презентацію
Счкачати виступ

неділю, 23 жовтня 2016 р.

"Підводний Інтернет"

Побутує думка, що "всесвітня павутина" працює з допомогою супутників. Хоча насправді понад 90% мережевого трафіку обробляється при використанні підводних кабелів.

Перший підводний комунікаційний кабель проклали в 1851 році. Це був телеграфний кабель, що з'єднав Англію та Францію. Першою переданою телеграмою стало привітання королеви Великобританії президента США Джеймса Б'юкенена в 1856 році.

Наступні покоління підводних кабелів забезпечували телефонний зв'язок, потім трафік даних, в тому числі — Інтернет. Сучасні кабелі використовують оптоволоконні технології. На сьогодні мережа підводних інтернет кабелів пов'язує між собою всі континенти, крім звичайно Антарктиди.




Україна також поєднана з всесвітньою мережею підводним телекомунікаційним кабелем ITUR (Italy-Turkey-Ukraine-Russia), що сполучає Італію, Україну, Туреччину та Росію. Загальна пропускна здатність — 1.68Tbps. Уведений в експлуатацію у 1996р.


Процес укладки підводного кабелю досить складний. Для цього використовують спеціальні кораблі, які рухаючись з заданою швидкістю, розмотують кабель з величезних бухт.



Серцевина підводного кабелю нічим не відрізняється від звичайного оптоволоконного. А от ізоляція відіграє важливу роль.

Будова оптоволоконного підводного кабелю:
  1. поліетилен 
  2. майларова (лавсанова) плівка 
  3. сталеві стержні 
  4. алюмінієвий водний бар'єр 
  5. полікарбонат 
  6. мідна або алюмінієва труба 
  7. гель 
  8. оптичне волокно

На сьогоднішній день загальна довжина підводних інтернет кабелів є достатньою для того, щоб обмотати нашу планету 22 рази! Але це лише початок розвитку сучасної швидкісної передачі даних.

неділю, 16 жовтня 2016 р.

Жінки та інформатика (стаття перша)




Августа Ада Кінґ, графииня Лавлейс

(10.12.1815 —  27.11.1885) — дочка  англійського поета лорда Джорджа Гордона Байрона, англійський математик, відома тим, що зробила опис ранньої версії обчислювального пристрою загального призначення Чарльза Беббіджа, обчислювальної машини. Склала першу у світі програму (для цієї машини). Ввела у вжиток терміни «цикл» і «робоча комірка». Вважається першим програмістом.


(За матеріалами Вікіпедії)