Перший підводний комунікаційний кабель проклали в 1851 році. Це був телеграфний кабель, що з'єднав Англію та Францію. Першою переданою телеграмою стало привітання королеви Великобританії президента США Джеймса Б'юкенена в 1856 році.
Наступні покоління підводних кабелів забезпечували телефонний зв'язок, потім трафік даних, в тому числі — Інтернет. Сучасні кабелі використовують оптоволоконні технології. На сьогодні мережа підводних інтернет кабелів пов'язує між собою всі континенти, крім звичайно Антарктиди.
Україна також поєднана з всесвітньою мережею підводним телекомунікаційним кабелем ITUR (Italy-Turkey-Ukraine-Russia), що сполучає Італію, Україну, Туреччину та Росію. Загальна пропускна здатність — 1.68Tbps. Уведений в експлуатацію у 1996р.
Процес укладки підводного кабелю досить складний. Для цього використовують спеціальні кораблі, які рухаючись з заданою швидкістю, розмотують кабель з величезних бухт.
Серцевина підводного кабелю нічим не відрізняється від звичайного оптоволоконного. А от ізоляція відіграє важливу роль.
Будова оптоволоконного підводного кабелю:
- поліетилен
- майларова (лавсанова) плівка
- сталеві стержні
- алюмінієвий водний бар'єр
- полікарбонат
- мідна або алюмінієва труба
- гель
- оптичне волокно
На сьогоднішній день загальна довжина підводних інтернет кабелів є достатньою для того, щоб обмотати нашу планету 22 рази! Але це лише початок розвитку сучасної швидкісної передачі даних.
Немає коментарів:
Дописати коментар