Жінки та інформатика (стаття друга)

Юшенко Катерина Логвинівна
(8.12.1919 - 15.08.2001)

Видатний вчений-математик, спеціаліст із програмного забезпечення комп'ютерів, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки – Катерина Логвинівна Ющенко стоїть поруч із В. Глушковим у першому ряду засновників Інституту кібернетики, з яким назавжди пов'язала своє життя. вона перша у СРСР доктор фізико-математичних наук, якій цей ступінь присуджено за роботи із програмування. Її життєвий шлях захоплює багатством ідей і майстерністю вченого, чуйністю педагога та невичерпним працелюбством. [1]
Як згадує сама К. Ющенко: "Я народилася 8 грудня 1919 року в колишнiй столицi запорiзьких козакiв мiстi Чигиринi в родинi вчителя iсторiї i географiї Рвачова Логвинівна Федоровича, вихiдця з Пiдмосков'я. Мати самоучкою (по пiдручнику арифметики) навчилася читати, а пiзнiше екстерном здала iспити в гiмназiю. У Чигиринi один за одним з'явилися дiти - троє синiв i двi дочки. Я була передостанньою дитиною." [1]
У 1942 р. закінчила Середньо-Азійський університет у Ташкенті і добровільно пішла працювати запальником на шахту в м. Ангрені, де у воєнний час потрібні були молоді робочі руки. Після звільнення Західної України від фашистських загарбників з вересня 1944 р. працювала вчителькою середньої школи на Житомирщині та у м. Стрий. Свою наукову діяльність в системі АН УРСР розпочала в серпні 1946 р. у Львівському відділенні Інституту математики під керівництвом академіка Б. В. Гнєденка. [2]
У 1950 р. Б. Гнєденка обрали дійсним членом АН УССР, а його відділ перевели до Інституту математики АН УССР у Києві. Катерина Логвинiвна разом із сім'єю відразу ж погодилася на переїзд до столиці. Так Катерина опинилась в історичному місці, де під керівництвом С. Лебедєва в 1948-1951 рр. створили першу в континентальній Європі ЕОМ – МЕОМ.[1]
Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування – Адресну мову – перше фундаментальне досягення київської школи теорії програмування, випередивши створення перших таких мов програмування, як ФОРТРАН (1958), КОБОЛ (1959), АЛГОЛ-60 (1960). Адресна передбачила не лише появу мов програмування з апаратом непрямої адресації, а й асамблерів. Підручник з Адресної мови перекладено словацькою, угорською, німецькою, французькою. [1]
Україна високо оцінила заслуги К. Л. Ющенко, нагородивши її Орденом княгині Ольги.
К. Л. Ющенко мала 5 авторських свідоцтв, нею розроблено 8 Державних стандартів України. Вона — автор більш як 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій та навчальних посібників. Частина з них вийшла двома-трьома виданнями і перекладена за кордоном — в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції, Данії тощо. Багато сил і енергії віддавала Катерина Логвинівна підготовці наукової зміни. Серед її учнів 45 кандидатів і 11 докторів наук. Свою дослідницьку та науково-організаційну роботу вона поєднувала з активною громадською роботою в Інституті кібернетики, будучи членом редколегій журналів «Кибернетика и системный анализ» і «Проблемы программирования», членом Наукової ради з проблеми «Кібернетика» НАН України, членом кваліфікаційної ради з присудження вчених ступенів.[2]  

Джерела:

1. До 90-річчя від дня народження Катерини Логвинівни Ющенко

1. Пам'яті К. Л. Ющенко // Вісник Національної Академії Наук України, 2001. — N 9. — С. 72